Духовні настанови на Великий піст

Коберник Наталка   Березень 13, 2018   Коментарі Вимкнено до Духовні настанови на Великий піст

Про піст і чим він відрізняється від звичайної дієти? Особливості Великого посту? Як належало б провести цей час  доброму християнинові? Богослужіння та важливі молитви сорока днів перед Христовим Воскресінням? Покаяння, сповідь, сутність Таїнства Соборування? На ці та інші питання відповідає синкел Кам’янець-Подільської Єпархії, митрофорний протоієрей Іван Данкевич:

Історія посту є такою ж, як історія людини. За Біблійними переказами Бог після сотворення людини дав їй у розпорядження все, що було в Раю, окрім споживання плоду з одного дерева. І це є першою ознакою посту – утримання від певних споживань, обмеження якихось дій…

Власне, з того часу, людина, не послухавши Творця, переступивши через Його застереження, впала у гріх і відійшла від Бога.

У релігійному розумінні піст – це завжди обмеження. Обмеження в їжі, обмеженя у поведінці.  Але найперше – це обмеження доступу гріха до людини, коли ми, утримуючись від певних страв, лихослів’я, негативних емоцій, не доспускаємо гріха ані до свого тіла, ані до своєї душі.

Та багато хто уявляє піст лише як виключення зі свого раціону певних страв. Не вживаючи ті чи інші продукти, в усьому іншому дотримується звичного стилю життя. Це просто дієта і нічого більше.

Натомість справжній піст є дуже важливим для людини – до такого висновку дійшли навіть сучасні наука  та медицина. У чому ж він полягає. Повноцінний піст – це коли ми обмежуємо себе у споживанні різноманітних страв, але надолужуємо ділами милосердя і ділами любові, ділами прощення і ділами співчуття до ближніх, того, хто потребує. Позбуваємося гріха і не впускаємо його у своє життя.

Нині маємо Великий піст, якому притаманні такі ж ознаки. Cлід лише пам’ятати, що кожен піст – це є приготування, очищення дороги до певної мети. Коли ми з якимсь наміром виходимо з дому, то зодягаємося у відповідну одежу,  використовуємо транспорт, що доставить нас до потрібного місця, і таке інше. Час Великого посту – це приготування, шлях, дорога до Воскресіння Христового. До Його Страстей, до Його Смерті на хресті та до Його Воскресіння. Тому ці дні і тижні кожна людина, яка вважає себе християнином, мала би провести найперше в утриманні від гріха.

Також піст – це нагода згадати про Бога, подумати про навернення до Нього.  Адже  часто наші будні перевантаженні побутовими клопотами, ми переймаємося зароблянням грошей, якимось матеріальними речами, а на спілкування з Богом, на молитву з Ним часу не вистачає. Саме впору згадати, що Бог є нашим Отцем, Він є всемогутнім, наша істина та наше спасіння. Те, про що ми читаємо у Святому Письмі. Відтак піст – це повернення до християнських цінностей, які є визначальними у нашому житті.

Сьогочасні молитви  правдиво показують сутність Бога і нашу сутність перед Ним. Вони нагадують про те, що немає людини, яка б жила і не згрішила, водночас розповідаються про стан, коли ми перебуваємо у гріхові, та про благодать, коли позбуваємося гріха. У всіх Євангеліях бачимо порівняння життя з Богом і життя без Нього. І Літургії, і Хресні Дороги, і Літургія Напередосвячених Дарів – усі богослужіння цього періоду як співстраждання з Христом, аби у духовний спосіб долучитися до того шляху, яким випало пройти Йому.

В якій же одежі – «чистій чи брудній» – зустрічатимемо Воскресіння, залежить ще й від покаяння. Через Таїнство Сповіді людина позбувається гріхів і зодягаєтьсяся у Божу ласку. Тому ми завжди заохочуємо вірних частіше сповідатися, бо це є своєрідне прибирання нашого розуму, нашого серця і нашої душі. Наскільки часто, чи достатньо раз на рік у час Великого посту? Уявімо, якби ми у своїх оселях наводили порядок лише перед Новим Роком чи Великоднем. Що би творилося у них? Так і тут: безлад і хаос маємо в душі та серці, якщо «прибирання»  влаштовуємо в них не регулярно. І навпаки – очищуємося, приступаючи до сповіді.

У цей період ми також в особливий спосіб молимося за тих, хто відійшов у Вічність. Читаємо сорокоусти – сорок днів поминаємо померлих родичів, бо вони також потребують нашої молитви задля спасіння їхніх душ.

Також у час Великого посту здійснюється ще одне велике Таїнство – Соборування – молитви для тілесного зцілення та оздоровлення. Під час цих молитов читається сім Євангелій. Затим священики благословляють освяченим єлеєм  і помазують ним найважливіші частини нашого організму: голову, де сконцентровані наші думки,  серце, яке пульсує нашу кров і є духовним серцем, очі, вуста, які почасти є джерелом різних наших провин, і також наші руки, які спрямовуються до виконання праці, тих чи інших вчинків. Одначе дуже важливо пам’ятати, що будь-яка молитва, усяке благословення є безцінним та безмежним у своїй силі.  Але лише від нашої віри, від нашого розположення до Бога залежить, як ми сприймаємо це благословення. Наскільки ми обмежені у нашій вірі, чи, радше – довірі, настільки Бог діє у нашому житті. Тому Таїнство Соборування є дуже важливим, але обов’язково перед цим треба пройти таїнство покаяння і висповідатися від своїх вільних чи невільних, свідомих чи несвідомих гріхів…

Тож бажаю усім належним чином пройти цю дорогу, цей шлях  Великого посту, аби з очищеними тілом і душею зустріти величний день Христового Воскресіння.

Розмовляла Наталка Коберник.