Лист владики Івана до вірних Кам’янець-Подільської єпархії у час випробування пошестю

Шпітальний Микола   Березень 24, 2020   Коментарі Вимкнено до Лист владики Івана до вірних Кам’янець-Подільської єпархії у час випробування пошестю

Лист владики Івана до вірних Кам’янець-Подільської єпархії у час випробування пошестю

 

Улюблені у Христі брати і сестри!

«Ось тепер – час сприятливий, ось тепер – день спасіння» (2 Кор 6, 2). Так, саме цей час, в який переживаємо поширення смертоносної недуги в Україні та світі, маємо з певністю сприймати як час сприятливий. Бо так і є: Бог дарує нам благодать, щоб ми виявили себе «як слуг Божих, у великій терпеливості, скорботах, у нуждах, у тіснотах, […] у трудах, у неспанні, у постах, у чистоті, у знанні, у довготерпеливості, у лагідності, у Святому Дусі, у щирій любові, у слові правди, в силі Божій…» (2 Кор 6, 4-7).

Людина своїм розумом не може до кінця пояснити, те, що відбувається навколо неї чи навіть у ній самій, однак своєю вірою вона може осягнути недосяжне розумові. Віра є даром з висоти, але водночас потребує великої праці людини. Адже дар віри подібний до зерна, і щоб це зерно проросло та дало плід, його потрібно живити.

Час, в якому зараз перебуваємо, здебільшого є часом, що його проводимо вдома. Для багатьох із нас цей час позбавлений буденної суєтності, потрібної і менш потрібної праці, переїздів у громадському транспорті, звичного спілкування зі співпрацівниками чи співучнями. Такий час ризикує стати часом нудьги, закриття у собі, лінивства та оспалості. Натомість Бог кличе  нас збагнути, що цей час є сприятливий і спасенний, щоб у тиші домашнього тісного середовища придивитися, якою є наша віра, яким є наш життєвий шлях, що його так поспішно та інтенсивно ми верстали до цього часу – часу сповільнення.

Для тих же із нас, для яких цей час, навпаки, є часом надмірної праці і втоми – представників влади, правоохоронних органів, але передусім, медичних працівників, – також є глибока нагода переосмислення, нехай навіть у поспіху важкої праці. Супровід стражденних не може не спонукати до переосмислення, до входження у глибину людського життя та його стосунку до Бога.

Бог кличе усіх нас виразніше Його почути у цей час. А щоб Його почути, потрібно зупинитись і віддати себе молитві, читанню Слова Божого, служінню ближнім, зокрема самотнім і стражденним. Сьогодні, коли багато із вас молиться радше в домівках, ніж у святинях, пам’ятайте, що священики у храмах продовжують за вас молитися. У молитві Церкви ми просимо, щоб «зберегтися всякому місту, селу і країні, від голоду, мору, землетрусу, повені, граду, вогню, меча, нападу чужинців і міжусобної брані, і щоб був милостивий, добропривітний і добропомічний, благий і чоловіколюбний Бог наш, і відвернув увесь гнів Свій, що наступає на нас, і ізбавив нас від належної праведної Своєї погрози, і помилував нас». Просимо також, щоб Господь подав нам «негайну й певну утіху, коли сумують душі наші, щоб не покидав душ наших у скорботах, не віддалявся від помислів наших у нещастях, але завжди на поміч нам поспішав» (Час третій). Водночас залишаємось завжди відкритими на волю Того, до Кого звертаємось у молитві. Адже буває так, що скорботи, які на нас находять, є засобом нашого освячення і спасіння.

Молитва у домівках нехай стане у цей час, що не лише позначений поширенням пошесті, але є також часом Великого посту, ще посиленішою. По можливості нехай вона буде навіть безперервною. Під проводом ваших священнослужителів добрим є організувати цілоденну і цілонічну молитву таким чином, щоби кожен вірний міг вибрати собі гожу частину доби для особистої чи сімейної молитви та був відповідальним за свою «частку» у цьому цілодобовому молитовному чуванні.

Сьогоднішній час, отже, попри те, що позначений тривогою та непевністю, є часом сприятливим, щоб наблизитись до Бога, щоб увійти помислами глибше у таїнство Пасхи – таїнство переходу від смерті до життя.

Важливо вміти використати сприятливий час і день спасіння, який є саме сьогодні. Цей час, в якому більшість із нас замкнена у тісноті своїх домівок, нехай стане часом поширення наших сердець, щоб у них ніколи не було тісноти ні для Бога, ні для ближніх (пор. 2 Кор 6, 11-13).

Нехай Божа милість і благословення зійде на вас і світло лиця Його осяє вас!

  

†Іван (Кулик),

єпископ Кам’янець-Подільської єпархії

                                                                               

  

Дано у місті Хмельницькому

при Катедральному храмі Різдва Пресвятої Богородиці

у день пам’яті св. Софронія, патріарха Єрусалимського

24 березня 2020 року