ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ
ПРЕОСВЯЩЕННОГО ВЛАДИКИ ІВАНА,
ЄПИСКОПА КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УГКЦ
Дорогі отці, ченці і черниці та усі вірні Кам’янець-Подільської єпархії, з великою радістю вітаю вас життєдайною євангельською звісткою: Христос воскрес!
У цих двох словах міститься суть проповіді апостолів, страждання мучеників, подвигів пустельників, чеснотливого життя безлічі тих, які увірували в Христа. Віра у те, що Христос воскрес, свідчить про недаремність християнства (пор. 1 Кр 15, 14), містить у собі премогутню надію життя вічного, радість життя теперішнього. «Христос воскрес» – це запевнення минущості смерті, перемоги над адом, відкриття раю.
У своїй смерті та воскресінні Христос вивів Адама, Єву та їхніх нащадків, померлих від віку, з глибини аду. Ад – це місце, де перебували усі померлі до Христа, праведні і неправедні. Ніхто, навіть найбільший праведник Старого Завіту, не міг осягнути спасіння без Христа. Ніхто до Христа не міг увійти в рай, хоронений херувимом (пор. Бт 3, 24). Але Господь своїм сходженням до аду зруйнував цілковито отсе місце темряви, страху, невідання і тління. Про цю величну перемогу над адом так співаємо у воскресному тропарі: Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне, тоді ад умертвив Ти блистінням Божества. Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти, всі сили небесні взивали: Життєдавче, Христе Боже наш, слава Тобі. Господь, отже, умертвив ад самим своїм сходженням у нього, самим блистінням свого Божества. Ад як місце темряви не міг більше залишатися самим собою, так як його осяяло незгасне і всенаповнююче Світло. Ад не міг більше залишатися в’язницею всіх померлих від віку, так як його ворота і окови були зруйновані, померлі визволені і рай відкритий. Ад не міг існувати, якщо в нього зійшов Бог. Усяке місце, в яке сходить Бог, або є блаженним життям, або гине від присутності Бога, як топиться віск від лиця вогню (пор. Пс 68 (67), 3). Отож ад як місце темряви, смутку і тління не витримав сходження Бога світла, радості і нетління та й загинув. Те місце, яке утримувало померлих, саме померло.
Господь не лише вивів мертвих з підземного аду, але й виводить нас сьогодні з наших життєвих адів. Різні страхи, переживання, болісті духовні, душевні чи тілесні, пристрасті та лиха закривають нас наче в аді, сковують наче оковами підземного світу. Але Христос повсякчасно подає нам спасаючу руку, як колись Адаму, Єві та від віку померлим, замкнутим в аді. Його спасаюча десниця з незагойною раною хреста виводить нас із закритості, страху, безвиході, смути і розпачу.
Лише Христос є цілковитим сповненням усіх спасенних очікувань. Старозавітні вірні очікували Месію, ми ж очікуємо вічного Царства Небесного. Тільки Господь є Тим, Хто приходить у плоті і крові сповнити усі очікування Старого і Нового Завіту. Лише Він може нас вивести з наших життєвих адів, так як і лише Він міг зруйнувати підземний мрячний ад. Христос не завжди однак руйнує наші життєві ади так, як ми собі це уявляємо. Він здійснює це у силі своєї величі, яка часто перевищує наше розуміння. Господь подолав вічні людські страждання своїми стражданнями, смерть – своєю смертю, підземний ад – своїм погребенням у землі. Так і в нашому житті часто виводить нас з наших адів саме через страждання, недуги, зневаги. І ми покликані цілковито довіритися Його промислу та десниці. Бо страждання, смерть, гріб не є остаточною поразкою. Хоч і у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував Ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, – співаємо у кондаку Пасхи. Хоч і ми сходимо у страждання, смерть, гріб, та Христос руйнує силу нашого аду. Ні страждання, ні смерть, ні гріб не є більше нашим приреченням. Бо Христос воскрес! Бо ми воскреснемо у Ньому! Бо допоки ми тримаємося за Його десницю, нема ні на землі, ні під землею сили, здатної нас погубити.
Тому знову і знову звістую вам життєдайне «Христос воскрес»!
Нехай Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих (Рм 8, 11), наповнює вас завжди, нині і повсякчас життям, радістю, світлістю та всяким благословенням!
†Іван (Кулик),
єпископ Кам’янець-Подільської єпархії
Дано у місті Хмельницькому
при катедральному храмі Різдва Пресвятої Богородиці
у Суботу Праведного Лазаря
24 квітня 2021 року