А от як стати гарними татусем та матусею – цього навчають у «Школі батьківства», що діє як один напрямів служіння Соціальної ініціативи Української Греко-Католицької Церкви «Хтось не зробить» у місті Хмельницькому. 20 березня мали вже другий, так би мовити, випуск її відвідувачів. Торік о цій же порі завершили перший курс, що складався з десяти занять, упродовж яких подружжя, дідусі, бабусі вдосконалювали свою майстерність у такій надважливій справі, як виховання дітей (онуків): спілкування з ними, стосунки, взаєморозуміння, формування характеру та життєвих цінностей і таке інше.
Цьогорічні заняття здебільшого присвятили тематиці, яку висвітлили у своїй книжці Адель Фабер і Елейн Мазліш, а саме: «Брати-сестри без суперництва. Як допомогти своїм дітям жити в злагоді». Говорили про стосунки між братами і сестрами, заздрість, чи ділити все між дітьми порівно, чому малеча грає ролі, що робити, коли дітлахи сваряться і б’ються та про інші життєві ситуації… Словом, сюди батьки приходять, аби отримати відповіді саме на ті питання, що якраз найбільше цікавлять.
Ця «Школа батьківства» відразу набула широкої популярності (бажаючих записатися вже на третій курс хоч відбавляй), певно, ще й тому, що веде її справжній професіонал – доктор суспільних наук в галузі педагогіки, фахівець зі статевого виховання дітей та молоді Тереза Андрущишина.
Зрештою, зустрічаючись у тісному та дружньому колі, батьки відверто обговорюють свої сімейні проблеми, дають поради одні одним, обмінюються досвідом.
-А чому ви приходите до Школи? – запитали ми у подружжя Олега та Оксани Ганьбів.
-Нам пощастило, що ми разом відвідали усі сімнадцять занять. Наші діти (тринадцятирічна донька і п’ятирічний син) завжди радо відпускають нас. Бо це направду дуже допомагає взаєморозумінню у нашій сім’ї, покращує атмосферу в домівці. Адже тут ми навчаємося методів правильного спілкування, до речі, не лише з дітьми, а й поміж собою. До того ж уся програма адаптована до сучасності, тому ми відразу бачимо, як пройдена теорія втілюється на практиці та дає гарний результат. Якщо наступний курс матиме ще інше спрямування – обов’язково станемо його слухачами.
Бо вдосконаленню і справді немає меж. А вчитися батьківства ніколи не пізно і не завадить протягом усього життя.