05 квітня 2018 року Божого  у Страсний четвер у Катедральному храмі Різдва Пресвятої Богородиці м. Хмельницького відбулася Архиєрейська Вечірня з Літургією св. Василія Великого з чином умивання ніг, яку звершив Архиєпископ і Митрополит Василій (Семенюк), адміністратор Кам’янець-Подільської Єпархії.

  Об одинадцятій годині високоповажних гостей зустрічає Синкел Кам’янець-Подільської Єпархії Митрофорний протоієрей Іван Данкевич, дітки зачитують вітання, священики (а їх нині прибуло більше двадцяти) та численна парафіяльна громада заходять до храму і розпочинається особливе богослужіння…

Зосереджено уважні віряни, а надто священнослужителі, коли зачитують традиційне Послання Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава до священиків на Великий четвер.
«Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав (Мт. 28, 19-20)», – так розпочинається послання.

Насамперед Предстоятель привітав усіх священиків із днем Христового священника та звернувся з такими словами: «Сьогодні, у Страсний четвер, ми споминаємо, як наш Господь Ісус Христос служить своїм учням, умиває їм ноги, згуртовує їх до світлиці, щоб спожити пасху, промовляє до них і супроводить їх та залишає найбільший дар для людства – Себе у  Пресвятій Євхаристії, і для її постійного звершення встановлює Святе Таїнство Священства. І ми запрошені нашим Спасителем іти слідом за Ним, уподібнюватися до Нього, бути Його слугами, давати  щедро Його іншим, служити,  бо Христос прийшов, щоб послужити і віддати своє життя за багатьох (пор. Мт. 20, 28). Посланництво, яке нам доручив із доброти своєї Господь, не є нашим привілеєм чи заслугою, а покликанням, даром Божої любові та великою відповідальністю.

Це покликання включає відповідальну місію – навчання і виховання у вірі Божого люду, довіреного нам. Ми маємо передавати людям спасенну науку, робити учнями Христа всіх, до кого свята Церква нас посилає, звіщати їм Боже Слово, навчаючи правд святої віри та супроводжуючи вірних усіх вікових категорій у духовному зростанні. Саме на цьому бажаю зосередити вашу увагу – на катехитичному служінні, метою якого є передусім привести людину до зустрічі з Ісусом Христом, щоб вона, пізнавши Його, повірила в Нього та жила в єдності з Ним».

Адже «саме душпастир, той кому Христос доручив бути видимим і діяльним образом Його Самого – Доброго Пастиря – повинен дбати про зростання та дозрівання у вірі кожної особи, яку Він поручає його опіці …Ми покликані відкрити і допомогти зрозуміти нашим вірним Слово Божественного Євангелія, щоб вони  пізнали Ісуса, увірували в Нього і стали  Його справжніми й переконаними учнями та послідовниками і побудували взаємини з нашим Спасителем. Саме священик має бути для нашого люду живою іконою Божественного Учителя, через служіння якого вірні могли б зачерпнути  небесної мудрості, яку передає їм Христова Церква».

Відтак Баженніший закликав усіх священиків «оживити дар», який вони отримали від Господа, і ревність у служінні Йому, « щоб не було в наших парафіях осіб, котрі ще не пізнали Господа Спасителя та Його науки, котрі не знають правд святої віри і тому не можуть передати її іншим». Та наголосив про особливе місце в плеканні та передаванні віри християнських сім’ї та родини, про те, що батьки – це перші катехити своїх дітей.

Вітаючи зі святим і великим днем, Баженніший Святослав склав щиру вдячність усім дорогим співбратам у Христовому священстві, які, не очікуючи похвали чи нагород, ревно служать Богові й нашому людові. «Дякую особливо тим з-посеред вас, хто особистим прикладом наближає людей до Бога, ділиться з ними власним досвідом віри і молитви, чуває над їхніми душами і веде активне катехитичне служіння, допомагаючи людям пізнати Христа, який через вас сам хоче стати Учителем нашого народу. Усі візьмімо собі до серця слова ап. Павла до Тимотея: «Проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно, картай, погрожуй, напоумлюй із усією терпеливістю та наукою» (ІІ Тим. 4, 2), – сказано у Посланні Отця і Глави УГКЦ.

Триває Літургія… По-особливому врочисто та проникливо звучать голоси семінаристів, хоровий спів яких супроводжує богослужіння… І ось настає мить виголошення уривку з Євангелія, у якому і йдеться про те, як незадовго до розп’яття Ісус Христос і Його учні зібралися разом. Після навчання, Спаситель узяв миску з водою і рушник та омив їм ноги (див. Іван 13:4–10). У ті часи омивання гостю ніг було виявом пошани, і це, як правило, робив слуга. Ісус же зробив це як приклад любові та служіння.

Отож і Митрополит Василій, за прикладом Христа, котрий умив ноги своїм учням за Тайною вечерею, здійснив  Чин умивання ніг дванадцятьом священнослужителям на знак глибокого смирення і служіння. А піднявшись із колін та знову облачившись у священичий одяг, сердечно звернувся до вірян та духівництва:

– Ми як справжні послідовники Ісуса також маємо служити людям. Христовий приклад, з одного боку, завжди буде нагадуванням кожному християнинові, що в Божественній Літургії Христос хоче нам послужити. А відтак Христос дає приклад всякій владі, кожному, хто покликаний служити своєму народу, як він повинен виконувати свої завдання і своє служіння. Умивання ніг є прикладом, який подає Христос, щоб пригадати всім, хто має владу, що вона є дарована для служіння.

Заключними ж словами промови Архиєпископа і Митрополита Василія стали найщиріші вітання та побажання з нагоди прийдешнього найвеличнішого свята – Воскресіння Христового!