Провідна неділя

Неділю після Великодня називають Провідною або Поминальною. Всі родини збираються на кладовищі, щоб помолитися за близьких, які відійшли у вічність. В різних регіонах з цим святом пов’язані свої звичаї. Але єднає всіх у цей час віра у воскресіння та вічне життя.
Традиція поминати померлих сягає ще дохристиянського періоду. В сиву давнину наші предки влаштовували урочисту тризну з жертвоприношенням на честь померлих. Згодом у стародавніх слов’ян час поминання мертвих називався Радуницею (або «весняною радістю») й об’єднував цілий цикл весняних свят. Пізніше, вже після введення християнства, Радуниця відзначалася лише один день – на другу неділю після Пасхи. Християни називають період поминання мертвих по-різному, наприклад, Антипасха (що означає замість Пасхи) або Фомина неділя. Названа вона на честь невіруючого апостола Фоми (Хоми, Томи), який не повірив, що Христос воскрес, поки не побачив і не переконався особисто. Тільки після цього апостол навернувся і став великим проповідником та загинув мученицькою смертю за віру в Індії. Антипасха – це перша неділя після Пасхи, що завершує Світлий тиждень і богослужіння якої звеличує подію явлення Ісуса Христа святим апостолам на восьмий день після Його воскресіння та утвердження у вірі святого апостола Фоми. Тому вона ще називається Неділя оновлення, Нова неділя, Провідна неділя, Біла неділя, Дарна неділя. У різних регіонах України ця неділя називається по-різному, та церковна найпоширеніша назва цієї неділі – Проводи.
Загалом більшість ритуалів у тиждень після Великодня пов’язані з померлими. Потрібно щиро молитись за небіжчиків. У різних місцевостях України великоднє поминання померлих відбувається в різні дні — у неділю, понеділок чи вівторок. Але в основному священики правлять на могилах та скроплюють їх свяченою водою саме у наступну після Великодня неділю. У цей день українці провідують могили своїх близьких і рідних.
У Провідну неділю на кладовище приходять всією родиною. За поминальним обідом родичі повинні згадувати хороші справи рідної людини. Голова родини зазвичай промовляє: «Дай нам, Боже, довго на цім світі проживати, в добрім щасті панувати, а померлим — щастя Божого діждати!» Після служби Божої в день Проводів священики й парафіяни йдуть на кладовище, де відправляють загальну панахиду. Далі кожен рід запрошує священика на могили своїх предків, щоб відслужити там короткі панахиди.