Різдвяне послання
преосвященного владики Івана,
єпископа Кам’янець-подільської єпархії УГКЦ
Всесвітліші і всечесніші отці!
Преподобні ченці і черниці!
Возлюблені в Христі брати і сестри!
Христос Рождається!
Дорогі у Господі, цими днями святкуємо дуже незбагненне і невимовне свято – Різдво у тілі одного з Тройці, сходження з вічності у час і з безмежності у простір єдинородного Сина Божого; святкуємо у цей час ношення на материнських руках, вповивання і дитячий плач єдиної особи, що незлитно і незмінно поєднала у собі Бога і людину. Один із Трійці не перестав бути Богом, зійшовши поміж людей. Але і сходження Його не було примарним чи нетривким, бо ж не явився Господь у вигляді людини, але людиною, і не явився у тілі лише на тридцять три роки, але навіки.
Бог став людиною. Безсмертний став смертним, Вічний часовим, Необмежений обмеженим, Безстрасний страждаючим, Неописанний описанним – усе це немислимо руйнує безодню, що пролягає між Богом-Творцем і людиною-творінням. І сьогодні ми святкуємо саме це таїнство Бога, Який зволив зруйнувати нездоланну безодню та стати одним із нас.
Різдво Христове – це подорож. Дуже різна подорож. Подорож, в якій є велика радість і велике умалення, велике свято і велике страждання. В основі лежить подорож одного із Тройці з неба на землю, але водночас думаємо про подорож Марії та Йосифа з Назарету до Вифлеєму, подорож зорі по небесних просторах, подорож мудреців з Персії до Палестини, подорож пастухів із поля до яскині, подорож Іродових слуг із палат у доми дітей, подорож нас самих із старого в новий час – час спасіння.
Наша подорож із старого в нове – це подорож із вигнання до Бога, з нашої самодостатності до шукання Спасителя, з кінців світу до Вифлеєму. Прийдіть, вірні, і подивімся, де народився Христос, – закликають нас літургійні тексти свята. Прийдіть, щоб побачити споживу, в таїні знайдену; прийдіть, щоб прийняти те, що всередині вертепа. Там знаходиться корінь ненапоєний, що породжує відпущення; там знаходиться колодязь некопаний, із якого в давнину Давид жадав пити; там Діва, народивши Немовля, припинила спрагу Адама і Давида. Заради цього йдемо туди, де народилося Немовля, Превічний Бог. Йдемо до Вифлеєму завдяки Літургії Церкви, яка містично переміщує нас поза простір і час та робить дійсними паломниками туди, де народився Превічний Бог.
Але подорож наша сьогодні не лише до Вифлеєму, а через Вифлеєм до Єрусалиму, а з Єрусалиму в Едем. Дитя, нам дане у Вифлеємі, стане розп’ятим Мужем на хресті та Вихідцем із гробу, щоб відкрити двері Едему-раю. Едем відкритий Вифлеємом – цю ідею літургійних текстів ми покликані глибоко пережити, святкуючи Різдво. Господь не прийшов у світ, щоб Йому служили, але послужити нам (пор. Мт 20, 28), прийшов у Вифлеєм, щоб прийти в Єрусалим, а звідти в Едем, відкриваючи нам двері. Тому перед нами велика подорож. Прийдіть і подивімся, де народився Христос, де постраждав і воскрес, де вознісся і де перебуває!
Дорогі у Христі, ці слова, звернені до Вас, є словами мого першого послання як єпископа. Ми з вами розпочинаємо спільну подорож до Вифлеєму, Єрусалиму та Едему. Так, перед тим кожен з нас уже в свій спосіб наближався до Бога та Його Царства, однак тепер ми покликані робити це разом. Багато невідомого і, можливо, тривожного сьогодні перед нами. Ми не знаємо, як нам йтиметься разом, які виклики нас зустрінуть, як швидко нас опанує втома, як точно ми знаходитимемо дороги, якими рівними вони будуть і як ми досягнемо бажаного. Ми не знаємо. Я не знаю. Але усі ми знаємо, що Господь кличе нас тепер подорожувати до Нього спільно. Він, Превічний Бог, є з нами у нашій подорожі, а тому можемо нічого не боятися, допоки щиро прагнемо йти до Нього. Христос-Господь не обіцяє, що наша подорож буде завжди легкою, але обіцяє, що йтиме попереду. Не каже, що у нашій подорожі ніколи не доведеться нам плакати як дітям Вифлеєму в Іродовій різні чи трудитися як Марії та Йосифові у втечі в чужу землю, чи сумувати як вони в загубленні Його з поля зору під час прощі в Єрусалим, чи глибоко боліти серцем, як Богоматір в Його місії спасіння. Але каже, що Він, Господь сил, буде з нами. Каже, що незбагненним своїм Промислом вестиме нас разом через Вифлеєм та Єрусалим до Едему.
Прийдіть і подивімся, де народився Христос! Прийдіть і почнімо нашу спільну подорож з Ним! Прийдіть і зрадіймо Його серед нас присутністю!
Дорогі у Господі, щиро вітаю вас, священників, монахів, мирян та усіх людей благовоління, з цим великим святом Різдва у тілі одного з Тройці, сходження з вічності у час і з безмежності у простір єдинородного Сина Божого! Зичу вам глибоко проникнути у радість та славу цього свята, наповнитись його благодаттю та теплом, величністю та миром. Зичу у ці свята правдиво відчувати близькість Бога, що задля нас, людей, і нашого ради спасення зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком, бажаю щиро подивляти таїнство Його приходу, прославляючи його у колядах, віншуваннях та тиші серця. Веселих свят!
Благословення Превічного Бога нехай спочиває завжди на вас.
Христос Рождається! Славімо Його!
+ Іван (Кулик),
Єпископ Кам’янець-Подільський
Дано в Хмельницькому,
при Катедральному храмі Різдва Пресвятої Богородиці,
у день свята Зачаття Пресвятої Богородиці св. Анною,
22 грудня 2019 року Божого